Сирський пояснив, чому обрав Курську операцію замість посилення Покровського напрямку

Колишній Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський в інтерв’ю ВВС News Україна, опублікованому 13 жовтня 2026 року, пояснив, чому було обрано проведення Курської операції, а не перенаправлення бригад на посилення оборони Покровського напрямку. За його словами, Курська операція була «необхідністю» та «тим порятунком, який зірвав плани ворога».

Передумови рішення

На початку літа 2024 року російські загарбники розпочали наступальні дії на 13 оперативних напрямках, на деяких маючи перевагу в 4,5, а інколи і в 6 разів. За панування в повітрі російської авіації Сили оборони вели важкі оборонні бої. Було детально вивчено всю лінію фронту і обрано Сумський напрямок, де противник спочатку мав 26 тисяч особового складу. Після невдалого наступу на Харківському напрямку ворог перекинув із Сумського напрямку всі сили і засоби, і там «фактично не було активних військ». Рішення про проведення наступальної операції прийняв Сирський і затвердив Президент Володимир Зеленський.

Результати операції

Українські військові розпочали Курську операцію 6 серпня 2024 року. Протягом місяця наступальної операції Сили оборони України взяли під контроль 1273 квадратних кілометри російської території. Противник був вимушений припинити наступ на всіх оперативно-стратегічних напрямках, за винятком Покровського, і перекинув на Курський напрямок близько 70 тисяч особового складу повітряно-десантних військ, морської піхоти і найбільш підготовлених мотострілецьких військ. За словами Сирського, операція дала можливість підготувати резерви, дати перепочинок військам і відновити боєздатність, а також підняти моральний стан.

Чому не Покровськ

На Покровському напрямку в росіян було зосереджено майже стотисячне угруповання військ. Сирський зазначив, що Покровський напрямок розглядається як два напрямки — Добропільський і Покровський. Якби бригади, які готувались до Курської операції, застосували на Покровському напрямку, «вони б не відіграли ніякої ролі з огляду на їхній технічний стан». На Курському напрямку наступальне угруповання складалося з трьох неповних бригад десантно-штурмових військ і двох штурмових батальйонів; повним складом наступала лише одна бригада. За словами Сирського, за російськими даними, в деякі дні під час боїв на Курському напрямку втрати противника становили один до п’яти.