Axios відстежив п’ять днів дипломатичних поступок президента США Дональда Трампа на користь Росії, що почалися після його телефонної розмови з Володимиром Путіним 9 жовтня 2026 року і викликали двопартійну критику у Вашингтоні напередодні проміжних виборів до Конгресу.
9–11 жовтня: дизель і «перемир’я»
9 жовтня під час розмови з Путіним Трамп домовився про постачання від 300 тис. до 3 млн тонн російського дизеля; Кремль достроково скасував липневу заборону на експорт пального. Увечері Володимир Зеленський назвав рішення слабким і нагадав, що Трамп домовлявся з Путіним під час переговорів України та США у Маямі. У відповідь Трамп заявив, що «Україні час обрати нового президента». 11 жовтня він оголосив «енергетичне перемир’я» з цієї миті; Financial Times повідомила, що в Україні про нього не знали, а Росія продовжувала удари по енергооб’єктах.
12–14 жовтня: тиск через розвідку і Starlink
12 жовтня CNN повідомив, що адміністрація Трампа попередила Україну та європейських союзників про можливе призупинення обміну розвідданими, якщо Київ не припинить удари по НПЗ РФ. Увечері 12 і 13 жовтня США не попереджали Україну про російські балістичні атаки. Вночі проти 14 жовтня, за словами Сергія Стерненка, SpaceX обмежила термінали Starlink для українських військових, зірвавши низку місій; джерело NV у Міноборони підтвердило обмеження для швидкостей БпЛА вище 160 км/год. Того ж дня Зеленський підтвердив погрози припинити обмін розвідданими.
Реакція у США
Двопартійна група сенаторів закликала Трампа відмовитися від дизельної угоди, назвавши її «зрадою народу України». Трамп відповів у соцмережі: «Я не балотуюся на цих виборах, я вже переміг із приголомшливим результатом».
Залишити відповідь